Зустріч із випускниками

З «Україною» в серці

Горлівський регіональний інститут Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» провів першу з моменту створення зустріч випускників. Проходила вона в ДДЮТ.

У вестибюлі було ціле стовпотворіння. Хтось уже давно не бачив одногрупників і улюблених викладачів, а хтось – лише минулого літа розлучився. Раділи-обнімалися-цілувалися всі без винятку. Коли ще буде можливість побачитися наступного разу. Тим часом на іншому поверсі проходила прес-конференція перших осіб ВНЗ і гостей свята.

– Чому ми підготували зустріч із нашими випускниками? – говорить ректор ВНЗ, кандидат економічних наук, професор В.Є. МАРКАШОВ. – Тому що нам хочеться побачити, якими вони стали. Зараз це красиві, впевнені у собі молоді люди. А кілька років тому вони були зовсім іншими. Чим був хороший наш вуз у той час і що не змінилося до цього дня – ми наблизили освіту до місця проживання, адже у багатьох студентів не було і немає можливості їхати за знаннями в інші міста. Ми не залишаємо молодь за бортом життя. Я пам’ятаю, як серед перших студентів були ті, хто допомагав нам із капремонтом будівлі ВНЗ і навіть отримував невелику зарплату, яка йшла на оплату проїзду.

– Сьогодні у випускників перша проблема – працевлаштування, – продовжив Володимир Єгорович. – По всій Україні значна частина тих, хто закінчив ВНЗ, не можуть знайти роботу – в першу чергу через стан економіки. Інститут «Україна» за своїм статутом не зобов’язаний працевлаштовувати своїх випускників, проте ми не могли стояти осторонь. При ВНЗ був створений центр працевлаштування, покликаний вивчати цю проблему і знаходити рішення. Статистика стверджує, що знайти собі, образно кажучи, місце під сонцем все-таки можна. За час роботи ВНЗ ми випустили 961 особу з дипломами правознавців, з яких близько 80% працевлаштувалися. Такий же показник і стосовно 342 випускників, котрі отримали спеціальність «Облік і аудит». Із 298 фахівців з фізичної реабілітації знайшли роботу 60%. «Соціальна робота» і «Комп’ютерні системи та мережі» в цьому сенсі не настільки показові, тому що мало випускників. Я вважаю, у цих спеціальностей велике майбутнє. У комп’ютерників вимальовується просто чудова перспектива, адже зараз – час інформаційних технологій. Напрям розвиватиметься по горизонталі, тобто з’являться родинні спеціальності, і, отже, знання і практичні навички вельми знадобляться.

У бесіді з журналістами В.Є. Маркашов приділив особливу увагу студентам із обмеженими можливостями. Значна частина вчиться за рахунок Донецького обласного фонду соціального захисту інвалідів.

– Дипломи нашого ВНЗ отримали 102 людини з особливими потребами, більшість із яких знайшли роботу, – сказав Володимир Єгорович. – Хоча подальше працевлаштування не було для багатьох метою. Ці хлопці просто вхопилися за можливість вивчитися. З початком навчання вони активно включилися у велике життя.

Ці слова підтверджує директор реабілітаційного центру дітей-інвалідів у Слов’янську Лариса ФІРТІЧ, яка сама закінчила Університет «Україна»:

– Цей ВНЗ став відкриттям для батьків, які жили з болем у серці, що їх дітям недоступна вища освіта, – сказала вона. – Тут знайшли себе і ті, з ким несправедливо повелася доля. Водій-далекобійник, який втратив зір, виучився фізреабілітації, і зараз до нього записуються на реабілітаційні процедури з інших міст. Юнак, який осліпнув на одне око, закінчивши інститут ВМУРоЛ «Україна», в моєму центрі допомагає інвалідам у роботі на тренажерах. Дівчина з ослабленим слухом тепер працює в банку. Зі стін ВНЗ ці молоді люди вийшли з «випростаною спиною», адже вони зробили те ж, що і здорові люди. У них з’явилося багато друзів, а дехто навіть знайшов свою половинку.

– Я хочу подякувати ВНЗ за випускника Михайла Медялка, – взяла слово заступник директора Центру соціальної служби для сім’ї, дітей і молоді Наталія Шепітько. – Він прийшов до нас волонтером. Йому не обіцяли ставку, а він приступив до роботи. І як працює! Про трьохрічну Настю Дунаєву, хвору на ДЦП, медики сказали, що навряд чи вона стоятиме. Михайло не лише поставив дитину на ноги. Дівчинка стала ходити. У цього юнака просто золоті руки.

Проте є люди, кому не подобається те, що Горлівський регіональний інститут Університету «Україна» знайшов свою нішу в системі вищої освіти Горлівки та області. Робляться спроби очорнити ВНЗ у будь-який спосіб.

– Останній випадок – розповсюдити через місцеву пресу відверто брехливу інформацію про нібито відсутнє право на навчання по деяких спеціальностях, наш кадровий голод, – говорив В.Є. Маркашов. – Аби ліцензуватися й акредитуватися, потрібно мати по кожній спеціальності мінімум одного доктора наук, що працює на постійній основі, декілька штатних кандидатів наук. Наприклад, кафедрою фізреабілітації завідує професор Олексій Васильович Аксьонов, колишній завідувач кафедри Донецького національного медичного університету. Його колеги – три кандидати наук із того ж університету, є і декілька аспірантів. Кожного разу, коли ми підтверджуємо наше право на навчання, приїжджають експерти для перевірки кадрового потенціалу і доповідають у Міністерство освіти і науки. Ми маємо повне право готувати молодших фахівців, бакалаврів, спеціалістів і магістрів. У вузі є аспіранти. У нас недавно була комісія з Києва, яка перевіряла вуз, так би мовити, згори до низу. Призналися, що приїхали із завданням закривати. І ось – жодних претензій до нас не було.

Зустріч випускників продовжилася розкішним концертом. Звучали слова вдячності професорсько-викладацькому складу і побажання многая літа вузу. Тих випускників «України», хто добре вчився і брав участь у житті інституту, запросили на сцену, аби вручити почесні студентські квитки і стрічки «Студент назавжди». Хоча і без документального підтвердження зрозуміло, що не забудуться роки навчання. В серцях молодих людей завжди буде «Україна».

П’ятниця, квітня 2, 2010

Д. РАФАЛЬСЬКИЙ

На знімку: випускники за фахом «Фізична реабілітація».

Докладніше про подію можна прочитати у статті “Перша в історії Горлівського регіонального інституту Університету «Україна» у зустріч із випускниками”